Робота із серії «Небо кольору моєї тривоги». Не оформлена.
Серія картин «Небо кольору моєї тривоги» — це візуальне дослідження внутрішнього стану людини, відчуття реальної та емоційної тривоги стають єдиним середовищем існування. Образ неба у цій серії трансформується у проєкцію психіки, відображення нав'язливих та напружених думок, страхів і невисловлених переживань. Колір образу позбавлений стабільності: він коливається між приглушеними, важкими та тривожними відтінками, що передають стан постійного очікування, внутрішньої нестабільності та емоційної вразливості.
У цій серії тривога не подається як патологія чи слабкість, а постає як спосіб чутливого сприйняття світу, як стан підвищеної уваги до реальності, де кожен рух, момент спокою чи світлова зміна мають надмірну вагу. Картини фіксують моменти зупинки, коли людина залишається наодинці зі своїми думками, без подій, але з надлишком відчуттів. «Небо кольору моєї тривоги» — це спроба легалізувати крихкість, зробити видимим те, що зазвичай приховане, і дозволити глядачеві впізнати власні емоційні стани у кольорі, просторі та тиші.